Szewczuk Wałerij. Dom na wzgórzu

Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1989. — 387 s.Przełożył Jerzy Litwiniuk.Роман побудований з двох частин: повісті-преамбули і циклу "Голос трави" з тринадцяти новел. Цікаво, що новел саме тринадцять: містична тканина твору дає підстави говорити про невипадкову наявність цього магічного числа. Ірреальні мотиви з'являються ще в повісті-преамбулі.
Образи жінок, що мешкають у Домі на горі, виписані цілком реалістично, традиційними прийомами і засобами характеротворення. Та міф-легенда, який перетворюється на циклічно повторюваний магічний обряд, пронизує жіночі образи ореолом таємничості. Пришельці, які "з'являються бозна-звідки" перед жінками Дому, подані в романі як демонологічні істоти. Вони сірим птахом спускаються з неба, перетворюються на чоловіків і намагаються спокусити юних мешканок Дому. Якщо зваблення вдається — народжуються дивні хлопчики, "доля яких майже завжди була сумна". Варто наголосити на демонологічності цих хлопчиків.
Більшість сюжетів циклу "Голос трави" запозичені з фольклорно-фантастичних і міфологічних оповідей.